Допомога після травматичних подій і ПТСР

Коли реакція минає сама, а коли потрібна допомога

У перші тижні після важкої події порушення сну, нав’язливі спогади, дратівливість і відчуття заціпеніння — не хвороба, а нормальна робота психіки, яка намагається впоратися. У більшості людей ці прояви поступово стихають.

Про посттравматичний стресовий розлад говорять, коли минув місяць, а стан не полегшується. Основні ознаки:

• спогади й образи повертаються без запрошення, іноді як відчуття, що подія відбувається знову;
• сни про подію, важке пробудження, страх засинати;
• уникання: місць, розмов, новин, людей, які нагадують про те, що сталося;
• постійна напруженість, різка реакція на звуки, неможливість розслабитися;
• відчуття відстані від близьких, притуплення почуттів, втрата інтересу;
• стійке відчуття провини або сорому за те, що сталося чи не було зроблено.

Чому травма не «проходить із часом»

Звичайний спогад із роками згасає: стає менш яскравим, вбудовується в загальну історію життя. Травматичний спогад зберігається інакше — уривками, разом із тілесними відчуттями, звуками, запахами, і без відчуття, що це минуле. Тому тригером може стати запах, різкий звук або дата в календарі, а реакція буде такою ж гострою, як тоді.

Завдання терапії — не змусити забути. Завдання в тому, щоб подія нарешті стала спогадом: чимось, що було й закінчилося.

Як влаштована робота

Перший етап: стабілізація

До спогадів ми не переходимо, доки немає опори. Спочатку — сон, здатність заспокоюватися, повернення відчуття безпеки в тілі, навички впоратися з накотом. Цей етап часто найважливіший, і поспішати з нього не варто.

Другий етап: переробка

Коли опора є, ми обережно повертаємось до події. Тут я використовую травмотерапію та EMDR — метод, у якому спогад переробляється за допомогою двобічної стимуляції. Спогад залишається, але перестає викликати ту саму гостру реакцію. EMDR має доказову базу й рекомендований ВООЗ при ПТСР.

Третій етап: повернення в життя

Відновлення зв’язків, повернення в місця й ситуації, яких ви уникали, робота з провиною й сенсом. Часто на цьому етапі вперше можна поговорити про те, ким ви стали після події.

Ветерани та їхні родини

Кризове консультування постраждалих унаслідок воєнних дій і реабілітаційний супровід ветеранів — окремий напрям моєї роботи, який я веду багато років, зокрема у груповому форматі.

Окремо працюю з родинами. Близькі часто опиняються сам на сам із ситуацією, до якої ніхто не готував: людина повернулася, але поводиться інакше, замикається або спалахує. Це не про зіпсований характер, а про стан, який має пояснення й лікування. Родині теж потрібна підтримка, і звертатися можна навіть тоді, коли сам ветеран поки не готовий.

Як часто трапляється ПТСР

Травматичну подію за життя переживає більшість людей, але ПТСР розвивається лише в частини з них. За даними опитувань Всесвітньої організації охорони здоров’я у десятках країн, ПТСР упродовж життя має близько 4% людей, а серед тих, хто пережив травму, — значно більше, залежно від характеру події. Ризик вищий після насильства, воєнного досвіду й повторних травм.

Складний ПТСР

У МКХ-11 виділено окремо складний ПТСР, який розвивається після тривалих чи повторюваних травм, з яких важко вибратися, наприклад довготривалого насильства. Крім основних симптомів ПТСР, він включає труднощі з регуляцією емоцій, стійке негативне уявлення про себе і складнощі в стосунках. Таким станам зазвичай потрібна довша та поетапна робота.

Які методи лікування мають доказову базу

Міжнародні рекомендації виділяють психотерапії, зосереджені на травмі: когнітивно-поведінкову терапію з фокусом на травмі, тривалу експозицію та EMDR. Вони допомагають переробити травматичний спогад, зменшити уникання та знизити гостроту реакцій. Лікування починають зі стабілізації, а до роботи зі спогадами переходять, коли є опора.

Одноразовий «психологічний дебрифінг» одразу після події як рутинна процедура не рекомендований: він не знижує ризик ПТСР. Допомагає підтримка, безпека й доступ до допомоги, якщо симптоми не слабшають. Препарати за показаннями призначає лише лікар.

Що допомагає у повсякденному житті

• регулярний сон і режим, фізична активність;
• знання про власні тригери й план, що робити, коли вони спрацьовують;
• заземлення і повільне дихання при накаті;
• обмеження алкоголю: він здається полегшенням, але погіршує сон і симптоми;
• підтримка близьких і спільнот, де не потрібно пояснювати все з нуля.

Детальніше про симптоми й відновлення — у статті «ПТСР: симптоми і відновлення», а оцінити вираженість симптомів можна за опитувальником PCL-5.

Джерела

• American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, 5th ed., text revision (DSM-5-TR), 2022.
• Koenen K.C. et al. Posttraumatic stress disorder in the World Mental Health Surveys. Psychological Medicine, 2017, 47(13), 2260–2274.
• World Health Organization. Guidelines for the management of conditions specifically related to stress, 2013.
• NICE. Post-traumatic stress disorder (NG116), 2018.

Питання, які ставлять найчастіше

Автор статті Анна Долід психолог, психоаналітик, психотерапевт · 20 років практики Оновлено: 7 травня 2026