Коли тіло реагує замість слів

Найважливіше на початку

Психосоматичний симптом — справжній. Біль справді болить, спазм справді стискає, серце справді б’ється швидше. Різниця не в тому, «є симптом чи ні», а в тому, що його породжує. І це принципово: людині, яка роками чує «у вас нічого немає, заспокойтеся», зазвичай уже ніхто не вірить, включно з нею самою.

Як тіло опиняється в цій ролі

Кожна емоція має тілесний вимір: страх стискає горло, гнів піднімає тиск, тривога прискорює дихання. Це нормально й короткочасно — почуття прожите, тіло повернулося до спокою.

Проблема виникає, коли почуття не має виходу. Не можна злитися на близьку людину, від якої залежиш. Не можна боятися, бо треба тримати родину. Не можна горювати, бо навколо всім важче. Почуття нікуди не зникає — воно залишається в тілі як хронічна напруга. І тоді тіло починає говорити те, для чого не знайшлося слів.

З чим найчастіше звертаються

• головний біль і біль у спині без знайденої причини;
• тиск або грудка в горлі, відчуття нестачі повітря;
• спазми, порушення травлення, синдром подразненого кишківника;
• стрибки тиску й серцебиття при нормальній кардіограмі;
• шкірні реакції, які загострюються в періоди напруги;
• хронічна втома, яка не минає після відпочинку;
• порушення сну й харчової поведінки.

Окремо — загострення хронічних хвороб у певні періоди. Тут психотерапія не лікує саме захворювання, але помітно впливає на частоту й тяжкість загострень.

Як влаштована робота

Знайти закономірність

Ми складаємо карту: коли симптом з’являється, а коли відступає, що йому передує, з ким і в яких ситуаціях. Люди часто дивуються, наскільки чіткою виявляється картина, якої зсередини не було видно.

Повернути почуттям слова

Це серцевина психоаналітичної роботи. Те, що не було назване, залишається в тілі. Коли переживання отримує ім’я й може бути висловлене, тілу більше не потрібно нести його самому.

Розібратися, що симптом робить

У симптому майже завжди є функція: він дає право відмовитися, зупинитися, отримати турботу, уникнути рішення. Це не симуляція й не свідомий вибір. Але поки функція не знайдена, симптом не має причини йти.

Скільки це триває

Робота з психосоматикою рідко буває швидкою: зазвичай від чотирьох місяців. Перші зміни часто стосуються не самого симптому, а вашої здатності помічати, у які моменти він вмикається. Це вже багато: симптом перестає бути випадковим і стає зрозумілим.

Коли тілесний симптом потребує негайної допомоги

Деякі ознаки вимагають термінового звернення до лікаря, а не очікування «чи не психологічне це»:

• біль у грудях, особливо з віддачею в руку чи щелепу, нестача повітря;
• раптова сильна головна біль, порушення мови чи зору, слабкість однієї половини тіла;
• кров у випорожненнях чи блюванні, необґрунтоване схуднення, температура без причини;
• будь-які нові тяжкі симптоми, що швидко посилюються.

Психосоматичний підхід не скасовує обстеження, а доповнює його.

Що кажуть дані про медично необґрунтовані симптоми

Значна частка звернень до лікарів первинної ланки пов’язана зі симптомами, для яких не знаходять достатньої органічної причини. У класифікації DSM-5-TR для станів, коли тілесні симптоми супроводжуються надмірними думками, тривогою й поведінкою щодо них, використовують діагноз «розлад із соматичними симптомами». Для діагнозу важливо не те, що причини немає, а те, що реакція на симптом (стійка тривога, постійні перевірки, надмірна витрата сил) серйозно впливає на життя.

Як тривога й напруга підтримують симптом

Типова петля така: тілесне відчуття → тривожна думка («це щось серйозне») → напруга і пильна увага до тіла → відчуття посилюється → ще більше тривоги. Сюди ж додаються уникання навантаження, постійні перевірки, пошук інформації й повторні обстеження, які дають лише тимчасове полегшення. Коли цю петлю розривають, симптом нерідко слабшає, навіть якщо його не вдалося повністю «виключити».

Що допомагає, за даними досліджень

Найкращу доказову базу при множинних необґрунтованих симптомах має когнітивно-поведінкова терапія. Вона допомагає змінити тривожні трактування, зменшити пильність до тіла, повернути активність і сон. Психодинамічна робота допомагає побачити зв’язок симптому з пригніченими почуттями й стосунками. На практиці ці підходи поєднують, дивлячись на ваш запит.

Також корисні: регулярний рух, дихальні й релаксаційні практики, стабільний режим сну, зменшення кофеїну та алкоголю.

Як говорити з лікарем

• розкажіть про симптоми конкретно: коли, як часто, що посилює і послаблює;
• скажіть і про стрес, сон, настрій — це важлива частина картини;
• домовтесь про розумний план обстежень замість нескінченного повторення;
• якщо лікар не знайшов причини, запитайте, що робити далі, а не лише «що це не те».

Оцінити тілесні скарги можна за опитувальником PHQ-15. Про пов’язані теми — психосоматичні симптоми, тривога за здоров’я.

Джерела

• American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, 5th ed., text revision (DSM-5-TR), 2022.
• Kleinstäuber M., Witthöft M., Hiller W. Efficacy of short-term psychotherapy for multiple medically unexplained physical symptoms: a meta-analysis. Clinical Psychology Review, 2011, 31(1), 146–160.
• Haller H., Cramer H., Lauche R., Dobos G. Somatoform disorders and medically unexplained symptoms in primary care. Deutsches Ärzteblatt International, 2015, 112(16), 279–287.

Питання, які ставлять найчастіше

Автор статті Анна Долід психолог, психоаналітик, психотерапевт · 20 років практики Оновлено: 28 квітня 2026