З чим звертаються
- гострі стани після обстрілів, руйнувань, евакуації;
- втрата житла, роботи, звичного способу життя;
- тривога й невизначеність через близьких на службі;
- повернення до цивільного життя після демобілізації;
- складнощі в стосунках після розлуки чи повернення з фронту;
- горе через загибель близької людини;
- виснаження в родинах, які довго живуть у режимі очікування новин.
Кризове консультування
Це короткострокова допомога в гострому стані, коли головне завдання — не аналіз причин, а стабілізація: повернути відчуття опори, зменшити гостроту реакції, допомогти пережити перші дні чи тижні після події. За потреби далі переходимо до довшої роботи — наприклад, із наслідками травми.
Робота з ветеранами та їхніми родинами
Веду групову терапію та реабілітаційний супровід ветеранів АТО — простір, де досвід служби не треба пояснювати з нуля. Окремо працюю з родинами військових: чекання, невизначеність і страх за близького виснажують не менше, ніж сама служба, і про це рідко є з ким поговорити.
Повернення додому — це теж перехід, який потребує часу: інший темп життя, інші правила, часом — відчуття, що тебе вже не розуміють так, як раніше. Це нормальна частина адаптації, з якою можна працювати.
Групова чи індивідуальна терапія — що обрати
Групова терапія для ветеранів працює там, де індивідуальна не може: у групі досвід служби визнають без пояснень, а відчуття «я такий не один» саме по собі знижує ізоляцію. Група також безпечне місце потренувати те, що складно поза нею, — довіру й контакт з іншими людьми.
Індивідуальна робота потрібна, коли тема надто особиста для групового формату, коли є конкретний симптом, що вимагає точкової уваги (безсоння, спалахи гніву, панічні атаки), або коли людині поки некомфортно говорити при інших. Часто оптимально поєднувати обидва формати: група — для підтримки й спільноти, індивідуальні зустрічі — для глибшої особистої роботи.
Якщо стан гострий прямо зараз. Гаряча лінія кризової та юридичної підтримки Українського ветеранського фонду при Мінветеранів — 0 800 33 20 29, безкоштовно та цілодобово. Кризове консультування зі мною доповнює це, а не замінює.
Як організм реагує на гострий стрес
Після небезпечної події нормальна реакція може бути дуже сильною: серцебиття, тремтіння, сльози чи заціпеніння, неспокійний сон, образи події, що повертаються, дратівливість, труднощі з концентрацією. Для більшості людей ці реакції поступово слабшають протягом перших тижнів.
Варто звернутися по допомогу, якщо стан не слабшає й за місяць, заважає працювати чи піклуватися про себе, з’являються думки про самоушкодження або людина ховається в алкоголь чи заспокійливі.
Що допомагає в перші дні
- безпека й базові потреби: сон, їжа, вода, тепло;
- контакт із людьми, яким довіряєте, — навіть без розмов про подію;
- простий розпорядок і маленькі посильні справи;
- обмеження новин: не стежити за ними цілодобово;
- дозволити емоціям бути, не змушуючи себе «триматися».
Не варто примушувати людину «виговорюватись» одразу й у деталях: у гострому стані це може посилити переживання.
Прийоми самодопомоги в гострий момент
- Заземлення: назвіть п’ять речей, які бачите, чотири, яких можна торкнутися, три звуки, що чуєте.
- Повільний видих: вдих на 4, видих на 6–8 — кілька хвилин поспіль.
- Опора на тіло: відчуйте стопи на підлозі, вмостіться в стілець, притисніть долоні до стегон.
- Орієнтація в часі: скажіть собі вголос, де ви, яка зараз дата й що ви в безпеці.
Як підтримати дитину
Діти реагують на небезпеку тілесно й поведінкою: проблеми зі сном, повернення до ранішої поведінки, прилипання до дорослих, страхи. Допомагають спокійний тон, передбачуваний розпорядок, чесні прості пояснення відповідно до віку й гра. Якщо реакції тривають і заважають, варто звернутись до фахівця.
Коли потрібна допомога фахівця
Не чекайте, якщо: тривога, безсоння чи спалахи гніву тривають понад кілька тижнів; ви уникаєте всього, що нагадує про подію; відчуваєте, що відірвані від реальності; з’являються думки про смерть. За оцінкою лікаря, довгі наслідки травми потребують окремої роботи — про це в статті про травму та ПТСР. Гострі думки про самогубство — привід одразу зателефонувати за номером 103, 112 або на лінію 7333.
Джерела
- World Health Organization. Psychological first aid: Guide for field workers, 2011.
- IASC Guidelines on Mental Health and Psychosocial Support in Emergency Settings, 2007.
- American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, 5th ed., text revision (DSM-5-TR), 2022.
Питання, які ставлять найчастіше
Що таке кризове консультування?
Короткострокова психологічна допомога в гострому стані — після обстрілу, евакуації, втрати чи іншої надзвичайної події. Мета — стабілізація стану, а не довга робота з причинами.
Чи можна звернутися родині військового чи ветерана?
Так. Робота ведеться і з самими військовими та ветеранами, і з їхніми родинами — окремо або разом, залежно від запиту.
Чи це безкоштовно?
Умови консультацій обговорюються індивідуально. Напишіть або зателефонуйте, щоб уточнити деталі саме для вашої ситуації.
Чим кризове консультування відрізняється від психотерапії?
Кризове консультування — короткострокова допомога в гострому стані: стабілізація й опора. Психотерапія довша й працює з причинами та наслідками глибше.
Чи нормально, що я нічого не відчуваю після події?
Так. Емоційне заціпеніння — одна з поширених захисних реакцій. Воно може змінитися хвилями емоцій. Якщо стан не змінюється довго, варто звернутися по допомогу.
Чи можна отримати допомогу онлайн, перебуваючи за кордоном чи у прифронтовій зоні?
Так, консультації відбуваються онлайн. Для комфортної розмови потрібні стабільний зв’язок і хоч трохи приватності.
Як допомогти близькому, який повернувся зі служби?
Давайте час і не вимагайте розповідей. Будьте поруч, не тисніть і не оцінюйте. Підтримайте звернення до фахівця, якщо бачите безсоння, спалахи гніву, алкоголь чи відчуження.
Записатися на консультацію
Консультація — 50–70 хвилин, від 2000 грн. Київ, Біла Церква або онлайн.